Колись дівчино мила То був чудовий час, Як ще любов носила Ген попід хмари нас. Ми мріяли, зітхали, Кохання присягали, А соловейко тьохкав Все тьох, тьох, тьох. Й був би я дівчину До віку так кохав. Й був би я єдину До серця пригортав. Та десь війна взялася, Дівчина віддалася, А соловейко тьохкав, Все тьох, тьох, тьох. Й зорі мерехтіли, Соловейко щебетав. В очах сльози тремтіли Як я її прощав. Давно те все минуло, Кохання позабулось, А в серденьку осталось Все ох, ох, ох! |